Джон Мейв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Мейв
англ. John Mawe
Народився1764[1][2][…]
Дербі, Англія, Королівство Велика Британія
Помер26 жовтня 1829(1829-10-26)
Лондон, Сполучене Королівство
Місце проживанняЛондон
Країна Королівство Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьмінералог, письменник
CMNS: Джон Мейв у Вікісховищі

Джон Мейв (1764—1829, англ. John Mawe) — британський мінералог, відомий своїми практичними розробками в цій дисципліні.

Народився у Дербі в 1764 році. Його мати померла, коли йому було 10 років, і його ростила друга дружина батька, Френсіс (уроджена Бейгтон, Francis Beigton).У ранні роки він близько 15 років провів у морі, в 1790 році став капітаном торгового судна Трент (Trent), який вів торгівлю з Санкт-Петербургом[4].

У 1793 році Мейв вступив в учнівство до дербського муляра Річарда Брауна (Richard Brown, 1736—1816), і одружився з його донькою Сарі 1 листопада 1794[4]. «Браун і Мейв» стало ім'ям бізнесу з перепродажу поруч з Ковент Гарден (Covent Garden) в 1797 році; ділки продавали об'єкти, створені з дербішірского мармуру на фабриці в Дербі. Мейв був менеджером цього бізнесу, заснованого в 1794 році. Геологічні діаграми дербиширського зрізу, зроблені з дербиширських мінералів, що зберігаються в Музеї і художньої галереї Дербі, раніше вважалися зробленими Вайтом Ватсоном, але зараз прийнято вважати, що частина з них реально була зроблена Брауном і Мейв[5].

В кінці століття Джон Мейв здійснив подорож по більшості шахт Англії і Шотландії, колекціонуючи мінерали для кабінету короля Іспанії[6]. У 1800 році він став власником магазину королівських музеїв у Матлок Баті, через який йому довелося вступити в суперечку з Томасом Пірсоном щодо прилеглих шахт[7].

Ілюстрації до третього видання 1821 Familiar Lessons on Mineralogy and Geology

У серпні 1804 року він почав «подорож як комерційний експеримент» у Ріо-де-ла-Плата, спонсоровану португальським регентом. Його метою було оцінити вартість золотовидобувної та алмазної промисловості, які могли б оздоровити економіку Бразилії[8]. Мейв досяг Кадіса коли почалася війна між Англією та Іспанією, і він був заблокований у місті, де захворів і мало не помер. У березні 1805 року він поплив з Кадіса в Монтевідео, де по прибуттю був ув'язнений як англійський шпигун. Його незабаром викупили на свободу, але він був інтернований до захоплення Монтевідео Вільямом Бересфордов в 1806 році. Він супроводжував експедицію Джона Вайтлока в Буенос-Айрес, і після повернення в Монтевідео купив шхуну і відплив до Бразилії, заходячи в різні порти по шляху, включаючи острів святої Катаріни. У Бразилії він був добре прийнятий принцом-регентом, який дав йому дозвіл на відвідання алмазних копалень Мінас Герас та інших у 1809—1810 роках, і також дав йому доступ до державних архівів[6].

Мейв повернувся до Лондона в 1811 році і відкрив магазин у Странд, поруч з Сомерсет Хаус, ставши добре відомим мінералогом-практиком[6]. У 1813 він був обраний до Королівського геологічне товариство Корнуолл, і в 1817 отримав диплом Мінералогічного суспільства Єни[4].

У Джона і Сари Мейв було дві дитини, дочка і син. Син, Джон Сейнт Мейв (John Saint Mawe, 1797—1820), помер у 22 роки; бажанням Сари було бути похованим поряд з ним. Їхня донька вийшла заміж за Ентоні Тіссінгтона Татлоу (Anthony Tissington Tatlow, 1789—1828), який став партнером Мейв в магазині в Челтенхемі в 1816 році[4].

Мейв помер у Лондоні 26 жовтня 1829 року. Пам'ятна дошка розміщена в церкві Кастлетона. Його справу продовжив Джеймс Теннант, у співпраці з вдовою Мейв, до 1840 року. У Сари Мейв був титул «мінералогіста Його Величності» до виходу на пенсію[9].

Роботи

[ред. | ред. код]

Основна робота Мейв присвячена його подорожі в Південну Америку: Travels in the Interior of Brazil [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.], London, 1812; Philadelphia, 1816; 2nd edition, 1823.[6]

Також він написав:[6]

  1. The Mineralogy of Derbyshire [Архівовано 9 вересня 2020 у Wayback Machine.], 1802.
  2. A Treatise on Diamonds and Precious Stones [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.], 1813; 2nd ed. 1823.
  3. A Catalogue of Minerals, 1815.
  4. A Descriptive Catalogue of Minerals, 1816; 4th edit. 1821; reissued in 1823.
  5. Familiar Lessons on Mineralogy and Geology, 1819; 10th edit. 1828.
  6. Amateur Lapidary's Guide, 3rd edit. 1823; 1827.
  7. Instructions for the use of the Blow-pipe and Chemical Tests, 4th edit. 1825.
  8. The Voyager's Companion or Shell-Collector's Pilot, 1821; 4th edit. 1825.
  9. The Linnæan System of Conchology [Архівовано 13 листопада 2012 у Wayback Machine.], 1823.

Він редагував друге видання Wodarch's Introduction to Conchology, 1822, і написав записку The Occurrence of Diamonds, &c., in Brazil для работы Людвига Вильгельма Гилберта Annalen der Physik lix. (1818), кроме On the Tourmaline and Apatite of Devonshire для Quart. Journ. of Science, iv. (1818). Рукопис On a Gold Mine in South America зберігається в бібліотеці Геологічного товариства Лондона[6].

Багато публікацій Мейв ілюстровані роботами Джеймса Совербая і його синів[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #100306640 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Swartz A. Open Library — 2007.
  3. ↑ Biodiversity Heritage Library — 2006.
  4. ↑ а б в г Torrens, H.S. (2004). Mawe, John (1766–1829), mineralogist and dealer in minerals. Dictionary of National Biography (2004). Oxford University Press. Архів оригіналу (HTML) за 5 березня 2016. Процитовано 22 листопада 2007.
  5. ↑ Torrens, Hugh S. (Winter 1992). Early life ... of John Mawe (PDF). Buttetin of the Peak District Mines Society. 11 (6): 5. Архів оригіналу (PDF) за 19 липня 2011. Процитовано 6 травня 2011.
  6. ↑ а б в г д е Woodward, B.B. (1894). Mawe, John (1764–1829), mineralogist. Dictionary of National Biography Vol. XXVII. Smith, Elder & Co. Архів оригіналу (HTML) за 24 грудня 2013. Процитовано 21 листопада 2007.
  7. ↑ Further notes on the history of phosgenite and matlockite from Matlock, England [Архівовано 9 вересня 2020 у Wayback Machine.], Peter S. Burr in the Mineralogical Record, January 1994, accessed 21 November 2007
  8. ↑ Pedagogy through print: James Sowerby, John Mawe and the problem of colour in early nineteenth-century natural history illustration [Архівовано 4 червня 2011 у Wayback Machine.] by Brian Dolan, The British Journal for the History of Science (1998), 31: 275—304 Cambridge University Press, accessed 21 November 2007
  9. ↑ James Tennant biography [Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine.] accessed 21 November 2007
  10. ↑ James Sowerby (1757-1822). The Mineralogical Record Museum of Art. Mineralogical Record Inc. Архів оригіналу (HTML) за 11 серпня 2012. Процитовано 21 листопада 2007.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: John Mawe
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Мейв&oldid=36182677